Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов’язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій – поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційні скарги захисників двох засуджених, які вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб, на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Один із захисників порушив питання щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при визнанні кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення вчинення його за попередньою змовою групою осіб.
ККС ВС вказав, що положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об’єктивної сторони.
Як видно з матеріалів кримінального провадження та встановлених фактичних обставин, особи перебували в родинних відносинах і проживали разом в одній квартирі. Кожен із них окремо, але з урахуванням обізнаності іншого та за спільним корисливим умислом, збували оперативному закупному фрагменти таблеток, що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
З огляду на це на підставі аналізу доказів, детально наведених у вироку, виходячи з конкретних обставин провадження, суд правильно надав юридичну оцінку узгодженим діям осіб та обґрунтовано кваліфікував їх за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.
Постанова ККС ВС у справі № 464/710/18 (провадження № 51-3805км20).